Допомагаємо пташкам взимку...

Приймак Катя і Андрійчук Настя найбільше постаралися, готуючись до проекту... Тепер птахам буде легше пережити голодну зиму 😖 ☀ ☀















Батькам дякую за допомогу!!!

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

3 клас Перевірка мовних знань і вмінь з теми "Текст. Речення"

Мовна тема  « Текст. Речення» Варіант 1 1. Текст – це                         а) окремі речення;     б) зв’язані за змістом речення;      в) група слів      2.   Прочитайте   речення, позначте   рядок, у якому записано спонукальне речення.   а ) Послухай, як струмок дзвенить, як гомонить ліщина.   б ) Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця.   в ) Хто тебе взяв за руку і до школи на науку вів, щоб розуму навчати?   3.   Визначте рядок, у якому правильно визначено граматичну основу.   а ) Свіжий   аромат тюльпанів   наповнює повітря.   б ) Свіжий   аромат   тюльпанів   наповнює   повітря.   в ) Свіжий   аромат   тюльпанів наповнює   повітря . 4. Що виражає речення?...
Докладніше

3 клас Робота з літературним твором

Робота з літературним твором (1 варіант) Добре слово   В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".           Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.           Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:          - Чогось їй не вистачає. А чого...
Докладніше

Читання мовчки 3 клас

КОНТРОЛЬНА РОБОТА  З ЛІТЕРАТУРНОГО ЧИТАННЯ №2 3 клас Прочитай текст Загублені рукавички Товаришів у мене багато — у школі, в нашому класі й у сусідніх дворах. Але найбільше дружу з Ігорем. Ми   живемо в одному будинку й навчаємося в одному класі, і сидимо за однією партою. Яка в нас дружба — судіть з такої пригоди. Коли похолодало й випав сніг, Ігореві, щоб не мерзли руки, купили зелені вовняні рукавички, м'якенькі й теплі-теплі. Я теж захотів такі самі. Мама купила й мені. Одного разу на великій перерві ми кидалися сніж­ками. Як подзвонили на урок, припинили гру, забігли в клас, глянули — а в нас обох немає по рукавичці. У мене лівої, в Ігоря — правої. Наступної перерви майже всім класом шукали. Пе­ рерили в шкільному дворі геть увесь сніг і не знайшли. — Ну, де вона пропала? — сумував Ігор. — Тепер удома будуть лаяти.... — І мене лаятимуть.... — журився ...
Докладніше