КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6
Читання мовчки
1. Прочитай уважно текст.
ЛЬОНОК
Росла в саду дуже красива яблунька.
Весною вона
вкривалась рожевим цвітом,
а влітку
на її
гілках наливалися червонобокі яблука.
Але цієї весни яблунька ні листя, ні квітів не випустила. Стояла якась сумна, невесела, аж
похилилася, бідолашна.
-
Ось я
її поправлю,
- сказала Катруся. - Нехай вона не хилиться, а стоїть рівненько-рівненько.
Дівчинка підійшла
до яблуньки
і почала
вирівнювати. Але деревце замість
того, щоб
стояти прямо,
зовсім вилізло
із землі.
Катруся від несподіванки аж скрикнула. Тато і мама теж злякались, бо
такого в
них ще
не траплялося. Оглянули вони деревце і побачили, що всі корені в нього погризені, сліди на них, як ото від мишачих зубів.
Але, як потім з’ясували, шкоди
наробили не миші, а водяний щур, звірина така, схожа на пацюка. Тоді вони втрьох почали шукати нору того щура. Де тільки її не шукали, та так і не знайшли. Пожурилися за
яблунькою, але що вдієш, жалем біді не зарадиш - це ж ясно. Довелося миритися з
утратою.
Невдовзі після
того Катруся
з татом
ішли садком
і раптом
побачили, як маленький кошлатий звірок
шмигнув біля сарайчика і за одну мить зник під колодками, що лежали вздовж стіни.
-
Це ж,
мабуть, отой
щур сховався,
- зашепотіла збуджено Катруся.
- Татусю, давай спіймаємо його!
Він узяв під кущем винограду палицю
і навшпиньки
підійшов до колодок. Заглянув туди
і бачить:
сидить звірок,
голову сховав,
а спину
свою кошлату
назовні виставив.
«Ну, не будемо ловити ґав», - подумав тато, підняв догори палицю.
Замахнувся, а
рука чомусь
не опускається,
ніби щось
її стримує
і підказує:
не поспішай,
краще роздивися,
що воно
таке!
Колодок під
стіною було
три. Скинув
тато верхню
- звірок поворухнувся, але
не втік,
тільки щільніше
припав
до землі.
Тоді Катрусин
тато почав
відсувати другу колодку. І лиш відсунув трохи
— звірок повернув голову і так глянув на нього, що тато аж одхилився - такий несподіваний був той погляд. Очі у звірка, виявилось, зовсім
голубі, великі
і чисті-чисті.
Катруся теж
побачила його очі, скам’яніла на мить, потім як закричить:
-
Та це
ж кошеня!
І вона не помилилася. То справді було кошеня. Волохате, гарне - сибірської породи. Дощ, який ішов перед тим, намочив його,
розкошлав, ото ж воно й здалося їм водяним щуром.
Зрозуміло, що
кошеня вони
забрали собі й назвали його
Льонком - за чисті голубі очі.
Іван Сенченко (310 слів)
Завдання
2. Якої пори року відбувалась описана подія?
А навесні
Б улітку
В восени
3. Що трапилося з яблунькою?
А яблунька засохла
без води
Б вода підмила її корені
В водяний щур
обгриз корені
яблуньки
4. Яким цвітом раніше цвіла яблунька?
А білим
Б рожевим
В бузковим
5. Чим вразив тата звірок, який шмигнув під колодки?
А кошлатим виглядом
Б мокрим хутром
В несподіваним поглядом
6. Встанови послідовність подій, постав відповідні цифри.
Щур обгриз корені яблуньки.
Катруся хотіла яблуньку вирівняти, а
вона впала.
Росла в саду дуже красива яблунька.
Мимо Катрусі пробіг
якийсь звірок
і заховався
між колодками.
Що вразило тата
і Катрусю,
коли звірок
подивився на них?
7. Продовж речення.
Весною яблунька
_____________________________________________,
а літом _________________________________________________________
.
Коментарі
Дописати коментар